За перші вісім місяців 2025 року українська зовнішня торгівля продемонструвала стабільність і чіткий стратегічний курс на європейський напрямок. Польща залишається головним партнером України, однак усе помітніше зростає співпраця з країнами Близького Сходу та Азії, що свідчить про диверсифікацію торговельних зв’язків навіть попри складну геополітичну ситуацію.
Експорт із України за цей період склав $26,3 млрд, тоді як імпорт — удвічі більше, $52,6 млрд. Попри різницю в цифрах, структура торгівлі показує, що український бізнес поступово адаптується до нових умов і шукає стабільні канали збуту.
Європейський курс і його результати
Половина українського експорту й надалі припадає на країни Європейського Союзу. Польща, як і раніше, утримує позицію лідера, закупивши українських товарів на понад $3,3 млрд за вісім місяців. За нею йдуть Туреччина ($2,0 млрд) і Німеччина ($1,5 млрд). Серед інших ключових партнерів залишаються Італія, Іспанія та Нідерланди.
Переважна частина експорту — це продовольчі товари ($14,6 млрд), метали та вироби з них ($3 млрд), а також машини й транспортне обладнання ($2,5 млрд). Така структура підкреслює, що Україна поступово зміцнює свої позиції не лише в аграрному секторі, а й у промисловості.
Торгівля поза межами ЄС
Поза європейським напрямком активно розвиваються контакти з Туреччиною, Єгиптом і Китаєм. Ці ринки дедалі важливіші для українського експорту, зокрема аграрного та металургійного. Значна частина успіху залежить від стабільності морських маршрутів і безпеки портової логістики, що залишається критично важливим чинником для зростання поставок.
Опитування також свідчать, що українці підтримують курс на співпрацю із Заходом: понад 80% респондентів вважають ЄС головним економічним партнером. Водночас майже третина громадян бачать перспективу у розвитку зв’язків із країнами Південно-Східної Азії.
Імпорт: структура та головні партнери
Український імпорт за січень–серпень 2025 року сягнув $52,6 млрд, із яких $40 млрд становив оподаткований імпорт. Найбільше товарів Україна завозить із Китаю ($11,6 млрд), Польщі ($5,0 млрд) та Німеччини ($4,2 млрд).
У структурі імпорту переважають машини, устаткування та транспорт ($20,7 млрд), продукція хімічної промисловості ($8,3 млрд) і паливно-енергетичні товари ($6,7 млрд). Саме ці три категорії формують понад дві третини всього імпорту, а надходження від митних платежів за ними приносять державі сотні мільярдів гривень.
Податкове навантаження на кожен кілограм оподаткованого імпорту становить близько $0,52, що свідчить про стабільну фіскальну ефективність митної системи навіть в умовах воєнного часу.
Баланс і перспективи
Попри різницю між експортом та імпортом, Україна демонструє поступове відновлення торговельної динаміки. Поглиблення економічних зв’язків із ЄС, а також розширення присутності на ринках Близького Сходу й Азії створюють умови для стійкого розвитку у середньостроковій перспективі.
У 2025 році українська економіка виглядає зрілішою, ніж будь-коли раніше: орієнтуючись на Європу, вона водночас не боїться шукати нові можливості на інших континентах. Саме такий баланс стає запорукою стабільності та зростання зовнішньої торгівлі в умовах невизначеності.
