Гнучке вінілове ПВХ-покриття має популярність серед власників житла завдяки високій стійкості до перепадів температур, вологості та зношування. Також вінілова підлога ідеально підходить для ванної кімнати, кухні, коридору чи передпокою, а також для житлових приміщень – спальні, вітальні або дитячої. Однак у будинках і квартирах рідко використовують однакове покриття для всієї підлоги. Щоб забезпечити плавний перехід між різними матеріалами та вінілом, важливо правильно організувати їх стикування. Це допомагає розв’язати кілька ключових завдань:
- захистити краї покриттів від пошкоджень, що особливо актуально для матеріалів із різною зносостійкістю;
- запобігти накопиченню пилу та вологи, полегшуючи прибирання;
- зберегти охайний вигляд інтер’єру.
Адже навіть найстильніший дизайн втратить привабливість, якщо межі між покриттями будуть нерівними чи неакуратними.
Способи та особливості стикування вінілової плитки з іншими видами матеріалів для оздоблення підлоги
Щоб стикувати вініл з іншими підлоговими матеріалами, застосовується кілька підходів:
- Поріжки. Це універсальне рішення, яке дає змогу надійно зафіксувати місце з’єднання, закрити щілини та згладити різницю у рівнях підлоги. Поріжки представлені металевими, пластиковими чи дерев’яними зразками. Їх підбирають в тон основного покриття.
- Герметик чи пробковий компенсатор. Вони підходять, коли підлогові покриття не мають перепадів рівня висоти. Герметик робить з’єднання міцним та водостійким. Пробковий компенсатор дозволяє компенсувати температурне розширення, що актуально, коли вінілова плитка стикується з матеріалами на кшталт ламінату.
- Укладання без поріжків. Цей спосіб найкращий для мінімалістичних інтер’єрів. Краї покриттів щільно прилягають між собою, створюючи враження суцільної поверхні. Проте він можливий для реалізації тільки у разі ідеально рівної основи, та ретельної підгонки матеріалів.
Кожне з підлогових покриттів має свою специфіку, на яку необхідно зважати при з’єднанні з вінілом. Так, для керамічної плитки найчастіше надають перевагу поріжкам чи герметику. Ці способи сприяють компенсації розбіжності у товщині покриттів. Ламінат та дерев’яну підлогу, яка схильна до розширення під впливом змін температури, доцільно з’єднувати з вініловою ділянкою, залучивши пробковий компенсатор. Для ковроліну обирають поріжки, що захищають його краї.
Помилки, які можуть виникати під час монтажу, та методи їх усунення
Через застосування поріжків там, де більш доречним був би герметик, вінілове підлогове покриття може мати не надто привабливий вигляд. Поширеною проблемою також є нехтування різницею у рівнях різних покриттів. Якщо її не враховувати, стик буде пришвидшено зношуватися. Також використання неякісних матеріалів призводить до необхідності у позаплановому ремонті. Щоб уникнути таких неприємностей, слід перевірити рівень підлоги перед початком робіт, вибрати підхожий варіант стикування, пересвідчитися щодо якості обраних матеріалів. У такому разі стики будуть міцними, а підлога – естетичною.
Окремо варто розглянути питання догляду за місцями з’єднань. Переходи потрібно регулярно очищати від пилу та забруднень, зокрема, при використанні поріжків. Герметик треба перевіряти на присутність тріщин, й, за необхідності, оновлювати шар. Коли стик знаходиться у місці з підвищеним рівнем вологості, важливо стежити, аби вода не накопичувалася під поверхнею.
