Як Україна відмовилася від зрідженого хлору і зробила ставку на гіпохлорит
Україна пройшла довгий шлях у сфері безпечної дезінфекції води. Протягом десятиліть основним реагентом для знезараження залишався зріджений хлор. Він був відносно доступним і добре відомим спеціалістам, однак завжди становив небезпеку як для персоналу водоканалів, так і для населення міст. Будь-які проблеми під час транспортування чи зберігання могли призвести до серйозних аварійних ситуацій, а жорсткі умови безпеки вимагали великих фінансових і технічних ресурсів. Не дивно, що з часом в Україні виникла гостра потреба у пошуку альтернативи.
Новим рішенням став перехід на виробництво гіпохлориту натрію безпосередньо на місці його використання. Технологія базується на процесі електролізу, де у реакції беруть участь звичайна вода та спеціально очищена сіль, яка відповідає вимогам міжнародних стандартів. У результаті утворюється розчин гіпохлориту потрібної концентрації, який одразу може використовуватися для знезараження питної води. Таким чином, більше не виникає необхідності у складних і ризикованих поставках небезпечних речовин, а вироблений реагент завжди свіжий і стабільний у своїй дії.
Велику роль у впровадженні цієї технології в Україні відіграли закордонні та вітчизняні компанії, що об’єднали зусилля задля модернізації систем водопостачання. Серед них варто виділити німецького виробника обладнання Lutz-Jesco, який має багаторічний досвід створення систем дозування та електролізних установок, а також українську інженерну компанію АКВААНАЛІТИК . Співпраця цих двох структур дозволила реалізувати десятки проєктів у різних містах країни. Завдяки такій взаємодії українські водоканали отримали можливість впроваджувати сучасні генератори гіпохлориту та системи дозування, що відповідають світовим стандартам.
Для самих міст і жителів результат цього переходу став очевидним. Сьогодні процес дезінфекції води значно безпечніший, прозоріший і контрольованіший. Водоканали отримали інструменти, які дозволяють скорочувати витрати на транспортування та зберігання реагентів, а населення — гарантію стабільної якості питної води. Фактично Україна стала прикладом того, як можна поступово, але впевнено позбутися залежності від небезпечних хімічних речовин і перейти на сучасні та екологічно відповідальні технології.
